Судове рішення Про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди
Справа № 22Ц -
5176/2008 р. Головуючий у
1-й інстанції Додатко В.Д.
Категорія
45 Доповідач
в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем
України.
29 січня 2009 року Колегія суддів
судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в
складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.
суддів - Поліщука М.А.,
Касьяненко Л.І.
при секретарі - Рудзінській А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду
Київської області від 12 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1, третя особа: Бабинецька селищна рада про усунення перешкод у
користуванні земельною ділянкою, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення
перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення
осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної
справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2007року ОСОБА_2 звернувся із вказаним
позовом в суд і просив зобов»язати відповідача переставити паркан між їхніми
земельними ділянками у свій бік по всій довжині межі на 0,70м.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно
свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 4.09.2004року він є
власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_1. В квітні 2006року відповідач
самовільно переставив паркан між їхніми суміжними земельними ділянками у бік
позивача, чим порушив права позивача. 16.06.2007року державним виконавцем при
примусовому виконанні виконавчого листа встановлено, що ОСОБА_1 необхідно
змістити свій паркан у бік своєї земельної ділянки на 0,70м.
ОСОБА_1 звернувся із аналогічним позовом до
ОСОБА_2 і просив усунути перешкоди у користуванні ним своєю земельною
ділянкою, шляхом зобов»язання ОСОБА_2 відновити межу між ділянками та
встановити новий паркан. Вимоги обґрунтовував тим, що огорожа, встановлена на
межі між їхніми земельними ділянками з часом прийшла в негодність і похилилась
на його ділянку. Коли звернувся до нього із проханням відремонтувати свою
огорожу чи встановити нову, то ОСОБА_2, порушуючи правила добросусідства, не
погодився і став чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Бородянського районного суду Київської
області від 12 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов»язано ОСОБА_1 переставити паркан між їхніми земельними ділянками в свій
бік по всій довжині межі від 6 см від АДРЕСА_1 до 49см до кінця земельної
ділянки в с.м.т.Бабинці Бородянського району Київської області.
В позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення
суду скасувати, направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції,
посилаючись на неповне з»ясування обставин
справи,
порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої
інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає
частковому задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову
ОСОБА_2, суд виходив із доведеності позовних вимог про те, що ОСОБА_1 змістив
огорожу між земельними ділянками сторін на земельну ділянку ОСОБА_2.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд виходив із недоведеності
позовних вимог.
Проте із вказаними висновками в частині вирішення позовних
вимог ОСОБА_2 колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не
відповідають обставинам справи та не узгоджуються із вимогами закону.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюються
наступні обставини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від
4.09.2004року ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 набув право
власності на 1\2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних
будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1.
20.09.2003року на ім»я ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_2,
Бабинецькою селищною радою виданий державний акт на право приватної власності
на землю, згідно якого йому передана для будівництва та обслуговування
житлового будинку у приватну власність земельна ділянка площею 0.1020 га,
розташована на території с.м.т.Бабинці Бородянського району Київської області.
З плану зовнішніх меж вказаного Державного акту видно, що
від точки «А» до точки «В» суміжним землекористувачем ОСОБА_1 був ОСОБА_3,
спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_2
При апеляційному розгляді встановлено, що висновок суду
про те, що ОСОБА_1 самовільно переставив паркан на межі земельних ділянок,
змістивши його на земельну ділянку ОСОБА_2 і усунення перешкод в користуванні
ОСОБА_2 земельною ділянкою ґрунтується на співставленні кадастрового плану
встановлених меж земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.101) із планом присадибної
земельної ділянки ОСОБА_3 за 2001 рік (а.с.107) та висновку-спеціаліста
будівельника (а.с.81-84).
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана
довести ті обставиниё на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета
доказування згідно із ст.58 ЦПК України.
Виходячи із змісту ст.125 Земельного кодексу України у
ОСОБА_2 на час вирішення спору не виникло право власності на земельну
ділянку, на якій розташована належна йому на праві власності в порядку
спадкування 1\2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1, оскільки Державний акт
на земельну ділянку він не отримував, межі земельної ділянки, якою він
користується, в установленому законом порядку в натурі не визначені.
Згідно кадастрового плану встановлення меж (а.с.101),
виготовленого в 1997році МКБ «Георад» у попереднього землекористувача ОСОБА_3
в користуванні знаходилась земельна ділянка площею 0,95592 га, а згідно плану
присадибної ділянки, виготовленого Ірпінським БТІ в 1991році площа земельної
ділянки становить 974кв.м.
Із ухвали Бородянського районного суду від 23.03.2007року
про видачу ОСОБА_2 виконавчого листа на виконання рішення Бородянського
районного суду від 5 листопада 2001року видно, що вказаним рішенням суду між
подружжям ОСОБА_3 і ОСОБА_3 було визначено порядок користування земельною ділянкою
та розділено земельну ділянку площею 960кв.метрів, в тому числі 68 км.метрів
лишків земельної ділянки.
Суперечності щодо площі земельної ділянки, якою
користується ОСОБА_2, судом не усунуті.
Оскільки ОСОБА_1 в 2003році в установленому законом порядку
отримав Державний акт на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 і площа
належної йому земельної ділянки 0,1020га не змінювалась з 1997року, то
висновок суду про те, що він переставив паркан на межі земельних ділянок,
змістивши його на земельну ділянку ОСОБА_2 є неправильним.
План присадибної земельної ділянки ОСОБА_3, виготовлений
Ірпінським МБТІ в 1991році, згідно якого площа земельної ділянки становить
974кв.м не є належним доказом визначення площі земельної ділянки та порушення
права землекористування із сторони ОСОБА_1
Інших доказів, які-б свідчили, що ОСОБА_1 самовільно
переставив паркан на межі земельних ділянок, змістивши його на земельну
ділянку ОСОБА_2, матеріали справи не містять.
За вказаних обставин вимоги ОСОБА_2 відповідно до ст.60 ЦПК
України є недоведеними.
Відповідно до ст.309 ЦПК України висновки суду в частині
вирішення позовних вимог ОСОБА_2 не відповідають обставинам справи, судом
неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду в цій
частині підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в
задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.
Рішення суду в іншій частині про відмову в задоволенні
позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною
ділянкою та відшкодування моральної шкоди ухвалене з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Підстав, передбачених ст.311 ЦПК України, для скасування
рішення суду із передачею справи на новий розгляд при апеляційному розгляді не
встановлено.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бородянського районного суду Київської
області від 12 листопада 2008 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 третя особа: Бабинецька селищна рада про усунення перешкод у
користуванні земельною ділянкою скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя
особа: Бабинецька селищна рада про усунення перешкод у користуванні
земельною ділянкою відмовити.
В іншій частині рішення Бородянського районного суду
Київської області від 12 листопада 2008 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і
може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді