Судові рішення Online 
 

Судове рішення Про усунення перешкод у користуванні земельною   ділянкою та відшкодування моральної шкоди

Справа № 22Ц - 5176/2008 р.                                                    Головуючий  у 1-й інстанції Додатко В.Д.

Категорія 45                                                                                Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем           України.

                                             

29 січня 2009 року                       Колегія суддів судової палати в цивільних справах  апеляційного суду Київської області  в складі:       

                            головуючого - судді Антоненко В.І.

                           суддів  - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.  

                           при секретарі - Рудзінській А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за  апеляційною скаргою  ОСОБА_1   на рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада  2008 року у справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_1, третя особа: Бабинецька селищна рада   про усунення перешкод у користуванні земельною   ділянкою, позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні земельною   ділянкою та відшкодування моральної шкоди.

  Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді  справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

            У липні 2007року ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом в суд і просив зобов»язати відповідача переставити паркан між їхніми земельними ділянками у свій бік по всій довжині межі на 0,70м.

            Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом  від 4.09.2004року він є  власником 1\2 частини будинку АДРЕСА_1. В квітні 2006року  відповідач самовільно переставив паркан між їхніми суміжними земельними ділянками у бік  позивача, чим порушив права позивача.  16.06.2007року державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа встановлено, що ОСОБА_1 необхідно змістити свій паркан у бік своєї земельної ділянки на 0,70м.

            ОСОБА_1 звернувся із аналогічним позовом до ОСОБА_2 і просив усунути перешкоди у користуванні ним своєю земельною ділянкою,  шляхом зобов»язання ОСОБА_2 відновити межу між ділянками та встановити новий паркан.  Вимоги обґрунтовував тим, що огорожа, встановлена на межі між їхніми земельними ділянками з часом прийшла в негодність і похилилась на його ділянку. Коли  звернувся до нього із проханням відремонтувати свою огорожу чи встановити нову, то ОСОБА_2, порушуючи правила добросусідства,  не погодився і став чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

            Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада  2008 року позов  ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов»язано  ОСОБА_1  переставити паркан між їхніми земельними ділянками в свій бік по всій довжині межі від 6 см від АДРЕСА_1 до 49см  до  кінця земельної ділянки  в с.м.т.Бабинці Бородянського району Київської області.

В  позові ОСОБА_1 відмовлено.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить  рішення суду скасувати, направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи,                                                                                                                                                                   порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення  про    задоволення  первісного  позову ОСОБА_2, суд виходив із доведеності позовних вимог про те, що ОСОБА_1  змістив огорожу між земельними ділянками сторін на земельну ділянку ОСОБА_2.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд виходив із недоведеності позовних вимог.

Проте із вказаними висновками в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 колегія суддів  погодитись не може, оскільки  вони не відповідають обставинам справи та не узгоджуються із вимогами закону.

  Судом першої інстанції  встановлено і не оспорюються  наступні обставини.

Згідно свідоцтва про право  на спадщину за заповітом від 4.09.2004року ОСОБА_2  в порядку  спадкування після смерті  ОСОБА_3 набув право власності на 1\2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться  в АДРЕСА_1.

20.09.2003року на ім»я ОСОБА_1, який проживає  в АДРЕСА_2, Бабинецькою  селищною радою  виданий державний акт на право приватної власності на землю, згідно якого йому передана  для будівництва  та обслуговування житлового будинку у приватну  власність земельна ділянка площею  0.1020 га, розташована на території с.м.т.Бабинці Бородянського району Київської області.

З плану зовнішніх меж вказаного Державного акту видно, що від точки «А» до точки «В» суміжним  землекористувачем ОСОБА_1   був  ОСОБА_3, спадкоємцем  якої є позивач ОСОБА_2

При апеляційному розгляді встановлено, що висновок  суду  про  те, що ОСОБА_1 самовільно переставив  паркан на межі земельних ділянок, змістивши його на земельну ділянку ОСОБА_2 і усунення  перешкод в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою  ґрунтується  на  співставленні  кадастрового плану встановлених меж земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с.101) із  планом присадибної земельної ділянки ОСОБА_3 за 2001 рік (а.с.107)  та висновку-спеціаліста  будівельника (а.с.81-84).

Відповідно до ст.60 ЦПК України  кожна сторона зобов»язана  довести ті обставиниё на які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, які  містять інформацію  щодо предмета доказування згідно із ст.58 ЦПК України.

Виходячи із змісту ст.125 Земельного кодексу України  у ОСОБА_2  на час вирішення  спору не виникло право власності на земельну ділянку, на якій розташована належна йому на праві власності  в порядку спадкування 1\2 частина  житлового будинку  в АДРЕСА_1, оскільки Державний акт на земельну ділянку він не отримував, межі земельної ділянки, якою він користується,  в установленому законом порядку в натурі  не визначені.

Згідно кадастрового плану встановлення меж (а.с.101), виготовленого в 1997році МКБ «Георад»  у попереднього землекористувача ОСОБА_3 в користуванні знаходилась земельна ділянка площею  0,95592 га, а згідно плану присадибної ділянки,  виготовленого Ірпінським  БТІ в 1991році площа земельної ділянки становить 974кв.м.

Із ухвали Бородянського районного суду від 23.03.2007року про видачу ОСОБА_2 виконавчого листа на виконання рішення Бородянського районного суду від 5 листопада 2001року видно, що вказаним рішенням суду між подружжям ОСОБА_3 і ОСОБА_3  було визначено порядок користування земельною ділянкою та розділено земельну ділянку площею 960кв.метрів, в тому числі 68 км.метрів лишків земельної ділянки.

Суперечності щодо  площі земельної ділянки, якою користується  ОСОБА_2,  судом не усунуті.

Оскільки ОСОБА_1 в 2003році в установленому законом порядку отримав Державний акт на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 і  площа  належної йому  земельної ділянки  0,1020га  не змінювалась  з 1997року, то висновок суду про те, що він переставив  паркан на межі земельних ділянок, змістивши його на земельну ділянку ОСОБА_2  є  неправильним.

План присадибної земельної ділянки ОСОБА_3, виготовлений Ірпінським МБТІ в 1991році, згідно якого площа земельної ділянки становить 974кв.м  не є належним доказом  визначення площі земельної ділянки та порушення права землекористування із сторони ОСОБА_1

Інших доказів, які-б свідчили, що ОСОБА_1  самовільно переставив  паркан на межі земельних ділянок, змістивши його на земельну ділянку ОСОБА_2, матеріали справи не містять.

За вказаних обставин вимоги  ОСОБА_2 відповідно до ст.60 ЦПК України є недоведеними.

Відповідно до ст.309 ЦПК України висновки суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 не відповідають обставинам  справи,  судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду в  цій  частині  підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову  за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду  в  іншій частині  про відмову в задоволенні  позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною   ділянкою та відшкодування моральної шкоди  ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального  права.

Підстав, передбачених ст.311 ЦПК України, для скасування рішення суду із передачею справи на новий розгляд при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-     

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1   задовольнити частково.

            Рішення   Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада  2008 року  в частині позовних вимог ОСОБА_2  до ОСОБА_1 третя особа: Бабинецька селищна рада   про усунення перешкод у користуванні земельною   ділянкою скасувати і ухвалити нове рішення:

            В задоволенні позову ОСОБА_2  до ОСОБА_1 третя особа: Бабинецька селищна рада   про усунення перешкод у користуванні земельною   ділянкою відмовити.     

В іншій частині рішення Бородянського районного суду Київської області від  12 листопада  2008 року   залишити без змін.

 Рішення   набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  ним законної сили.        

    Головуючий                              Судді    

Пошук

Варіанти перегляду

Рішення вищих судів
по цивільним справам 30
по кримінальним справам 10
по господарським справам 17
по адміністративним справам 89
Рішення апеляційних судів
по цивільним справам 17
по кримінальним справам 10
по господарським справам 43
по адміністративним справам23
Рішення місцевих судів
по цивільним справам 216
по кримінальним справам 15
по господарським справам 16
по адміністративним справам 15